Ліки, які нас вибирають
Лікарський препарат, кажучи науковою мовою, – це готовий до застосування фармацевтичний продукт, що містить лікарську речовину (речовини), а також допоміжні речовини, необхідні для отримання певної лікарської форми. Найважливіші компоненти будь-якого препарату, що відповідають за його лікувальний ефект, – це лікарські речовини.
Їх також називають активними інгредієнтами або діючими речовинами. Наприклад, в таблетках Панадола діючою речовиною є парацетамол, саме він забезпечує знеболюючий і жарознижуючий ефекти лікарського препарату. Лікарські речовини в чистому вигляді практично не застосовуються. У промислових умовах або аптеках готують лікарські форми, що включають в себе необхідні діючі речовини: таблетки, капсули, драже, розчини, мазі, супозиторії, настоянки та ін При виробництві лікарської форми застосовуються так звані допоміжні речовини. Вони повинні бути безпечні для людини і зазвичай не володіють фармакологічними ефектами.
Виняток становлять розчини, приготовані на етиловому спирті (наркотична речовина). Наприклад, при виготовленні мазей можуть використовуватися рослинні або штучні жири, для капсул – желатин. Для отримання розчину лікарської речовини необхідний відповідний розчинник, скажімо, для натрію хлориду – вода, для ретинолу ацетату (вітаміну А) – масло.
Крім допоміжних речовин лікарські форми нерідко містять стабілізатори, що запобігають розкладання діючої речовини, консерванти.
Як розібратися в назвах?
Припустимо, ви приходите в аптеку і, згадавши обридле рекламу, просіть знеболюючі ліки під назвою Нурофен. Однак вам можуть сказати, що Нурофен зараз немає, але ви можете купити австрійський Ібупрофен Ланнахер або німецька Бруфен – це те ж саме. Дійсно, в цих препаратах з різними назвами міститься одне і те ж діюча речовина – ібупрофен, яке і виявляє помірну знеболювальну та протизапальну дію.
Як лікарські препарати отримують свої назви?
Коли фармацевтична фірма винаходить новий лікарський речовина, розробляє на його основі лікарський препарат і дає йому своє торгове найменування, вона звертається до відповідного державного органу та отримує патент на це ліки. Протягом терміну дії патенту жоден інший виробник ні в цій країні, ні за кордоном не має права випускати препарати, що містять даний лікарський речовина. В даний час максимальний термін дії такого патенту, встановлений у всіх розвинених країнах, становить 20 років.
Одночасно з цим Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) фіксує найменування діючої речовини, що входить у фірмовий препарат. На відміну від фірмового (торгового) назви лікарського препарату воно не є чиєюсь власністю і позначається як МНН – міжнародна непатентована найменування лікарської речовини. Коли термін дії патенту закінчується, інші виробники отримують можливість використовувати даний лікарський речовина для отримання своїх препаратів, якщо раніше вони не купили патент на його виробництво. При цьому вони можуть їх робити як під МНН входить до їх складу діючої речовини, так і під своїми власними фірмовими назвами (при цьому вказується МНН). Такі препарати інших фірм називаються відтвореними або дженеріческімі (препарати-дженерики).
Наприклад, в 1963 році бельгійська фірма UCB синтезувала речовина, яка покращувало розумову діяльність і підвищувало стійкість мозку до ушкоджувальних чинників. Препарат, що містить дана речовина, назвали Ноотропіл. Рекомендоване ВООЗ найменування даного лікарського речовини – пірацетам. Після закінчення терміну дії патенту на ринок, крім Ноотропи, стали надходити препарати інших фірм, що містять пірацетам,
наприклад:
Пірабене (Австрія);
ПІРАМІТ (Болгарія);
Пірацетам (Росія, Польща, Латвія, Білорусія).
Таких прикладів можна навести безліч, так як більшість лікарських препаратів є відтвореними. Наприклад, діючою речовиною препаратів Ортофен, Вольтарен, Діклобене, Диклофен є диклофенак натрію, а препаратів Панадол, Калпол, Тайленол, Еффералган – парацетамол.
Що вибрати?
Якщо, наприклад, британський Панадол або вітчизняний Парацетамол містять одне і те ж діюча речовина, то чому вони так помітно відрізняються за ціною? Чи є між ними різниця?
Важко дати однозначну пораду з приводу якості вітчизняних та зарубіжних препаратів. Варто взяти до уваги, що всі ліки, незалежно від їх походження, повинні відповідати певним стандартам, що містить мінімальні вимоги. Але кожен виробник, особливо якщо він дає своєму препарату фірмову назву, прагне створити продукт, що володіє високою стабільністю, з мінімальною кількістю домішок, зручний у застосуванні.
Взагалі кажучи, всі препарати повинні бути ефективні і безпечні, якщо, звичайно, мова не йде про фальсифікації, але це тема для окремої розмови. Однак імениті виробники (частіше із Західної Європи та США) випускають препарати з великим “запасом міцності” з точки зору ефективності та безпеки. Тому й коштують такі кошти дорожче (іноді в кілька разів) порівняно з вітчизняною продукцією, а також у порівнянні з ліками зі Східної Європи, країн СНД, Індії, Йорданії т.п.
Медзаписки – медицинский блог
